Прес-реліз громадських організацій міста Нікополя

Забезпечення населення чистою питною водою вимагає рішучих дій громадськості

(До ситуації з водопостачанням міста Нікополя, подій 31.12.07—1.01.08 р.).

3 січня 2008 року м. Нікополь

Десятки років жителів міста м. Нікополя та району турбує якість питної води. Десятки років ми стали свідками нереалізованих починань та обіцянок. Ситуація, що виникла в другій половині дня 31 грудня 2007 року — подачі непридатної для вживання (невідомо, наскільки небезпечної для здоров’я) смердючої «питної» води — викликала обурення населення. Події в черговий раз підтвердили неблагополуччя в цій державно-комунальній сфері діяльності та безвідповідальності перед населенням. Майже добу жителі міста безуспішно добивались інформації, яка мала бути надана згідно з вимогами законодавства, зокрема Закону про місцеве самоврядування в Україні, Водного Кодексу, Закону про санітарне та епідемічне благополуччя населення. Не відразу жителі міста розібрались з джерелом смороду в квартирах. Їжа приготовлена на цій воді виявилась непридатною для вживання. Протягом доби відмовчувались відповідальні особи місцевого самоврядування, державні виконавчі структури, яким . законодавством України надані повноваження аж до припинення водопостачання. Жителі міста в черговий раз стали свідками відсутності належного контролю та оцінки діяльності поставщика питної води — КП ВУ ВКГ.

Лише 1 січня 2008 року Нікопольська міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обнародувала припущення, «що неприємний запах питної води з’явився внаслідок захвату шуги під час подачі води насосною станцією першого підйому» (протокол № 24). Ця версія — вказівка для ЗМІ викликає слушне запитання — звідки в Каховському водосховищі з’являється «шуга» з таким запахом. Наявність такої «шуги» свідчить, що поверхневі води Каховського водосховища не можуть бути віднесені до другого класу згідно застарілого ГОСТ 2761-84, (такі вихідні дані керівництво міста надало виконавцю «Стратегічного плану дій комунального підприємства «Нікопольське «ПУВКГ» на 2007—2011 рр.) Виконавці обмежили вимоги до питної води стандартом 1982 року. Стратегічний план розроблено на базі старих нормативних документів на питну воду та воду поверхневих джерел, спільними зусиллями працівників Комунального підприємства Нікопольське КП ПУВКГ та експертів Інституту місцевого розвитку (м. Київ) в рамках реалізації фінансованого USAID в травні 2007 року. При розробці та узгодженні цього важливого перспективного документу місцева влада відсторонила навіть Нікопольську міську СЕС та не врахувала зауваження громадськості міста.

Не прийнято до уваги дані Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні, не враховано, що в рамках гармонізації національних стандартів до стандартів Європейського Союзу розроблено та затверджено державний стандарт на джерела питного водопостачання, що на підприємствах водно- каналізаційного господарства країни проходить апробацію державний стандарт «Вода питна. Вимоги та контроль за якістю».

Паралельно в Нікополі продовжується реалізація «стратегії» розширення комерційної мережі установок доочищення та продажу питної води і, як наслідок, небажання знати та контролювати стан Каховського водосховища. Міська рада не контролює виконання своїх рішень — до цього часу не розпочато реалізацію рішення про проведення екологічного аудиту, яке прийняте в лютому 2007 року. Земельно-екологічною комісією Нікопольської міської ради проігноровані та відхилені звернення громадськості щодо участі в забезпеченні дієвого контролю стану поверхневих вод Каховського водосховища.

Аналогічна з нікопольською ситуація з подачею непридатної питної води склалась у березні — квітні 2007 року в м. Марганці. І тоді, і зараз не оприлюднені причини, відсутній прогноз ситуації.

Через невирішеність проблеми якості питної води у вищезгаданому Стратегічному плані в договорах на поставку питної води населенню, що підготовлені КП ВУ ВКГ м. Нікополя, не обумовлено показники питної води, не обумовлена якість очистки господарсько-побутових стоків. Під загрозою відключення працівники ПУ ВКГ письмово вимагають підписання договорів в такій редакції.

У водно-каналізаційній галузі міста функціонують два окремих підприємства, що в багатьох випадках діють неузгоджено, через суди ділять одержані від населення єдиним тарифом кошти за послуги водоподачі та водовідведення. Таким чином з під контролю платника послуг виведена діяльність КП «Західне», яке займається очисткою комунальних стоків.

До цього часу мережі зливової каналізації міста не передані на баланс, до водосховища навіть в суху погоду скидаються забруднені води. Це свідчить про різні недопустимі, несанкціоновані підключення. Містобудівна діяльність здійснюється з грубим порушенням вимог водного законодавства.

Згідно із законодавством (Закон про епідеміологічне та санітарне благополуччя населення), органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити жителів міст питною водою, кількість і якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту. Для виконання цієї вимоги Нікопольська міська рада разом із залученням Нікопольської районної ради зобов’язані ініціювати та взяти участь в розробці та реалізації державних, міжобласних та обласних програм з охорони поверхневих вод Каховського водосховища, пропонувати та добиватись реалізації басейнового принципу і забезпечення міжсекторальної та міжобласної взаємодії при управлінні водними ресурсами Каховського водосховища, керуючись нормативно-правовою базою.

Події 31 грудня 2007 року, бездіяльність державних та місцевих структур управління для забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення обґрунтовують такі вимоги:

1. Підготувати та розглянути на сесії Нікопольської міської та Нікопольської районної ради водогосподарську ситуацію, що склалась на Каховському водосховищі з врахуванням спільної діяльності підприємств та комунального господарства Дніпропетровської і Запорізької областей та її впливу на питне водопостачання міста Нікополя та району. При цьому повторно розглянути Резолюцію науково-практичної конференції «Каховське водосховище: передісторія регіону, задум та створення сьогодення, проблеми, перспективи» (грудень 2006 року, м. Нікополь).
2. Рішенням сесії міської ради створити комісію з депутатів міської ради та громадськості для вивчення причин подачі непридатної для вживання питної води та дій відповідальних осіб, починаючи з 31 грудня 2007 року.
3. Нікопольській міській раді, КП ПУВКГ, Нікопольській СЕС підготувати та за підписом перших осіб опублікувати в ЗМІ вичерпну достовірну інформацію про результати контролю якості питної води 31 грудня 2007 року та існуючу систему контролю та інформування населення. Забезпечити повну постійну періодичну інформацію про якість питної води згідно із законодавством у ЗМІ міста.
   Розробити та надіслати всім водоспоживачам додаток до договору з водопостачання де обумовити гарантовані показники якості питної води та очистки стоків перед скидом у водосховище.
4. Переглянути прийнятий у травні 2007 року Стратегічний план розвитку водоканалізаційного господарства міста Нікополя з врахуванням вимог діючої нормативно-правової бази, стану Каховського водосховища, Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні.
5. Визначити виконавця, підготувати та узгодити з громадськістю завдання на проведення екологічного аудиту, згідно з рішенням сесії міської ради від 23 лютого 2007 року.

Ці події заставляють громадськість звернутись до Кабінету Міністрів з вимогою розібратись з станом Каховського водосховища, прискорити публікацію Національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні за 2006 рік згідно Постанови від 29 квітня 2004 року № 576 в якості обов’язкового документу для органів місцевого самоврядування (строк публікації минув у червні 2007 року) та розіслати висновки одержані в ході виконання завдань Загальнодержавної Програми «Питна вода України» на 2006—2020 рр.

Практика діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема в питаннях водопостачання та водовідведення, свідчить про відсутність контролю за їх діяльністю з боку Міністерства з питань житлово-комунального господарства як виконавця та координатора Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2006—2020 рр.

Головний Державний санітарного лікар України зобов’язаний проінформувати про хід діяльності та доцільність існування «Міжвідомчої комісії з розгляду питань щодо надання тимчасових дозволів на реалізацію питної води з відхиленням від вимог нормативного документа», яка створена у вересні-жовтні 2004 року, чи розглядався дозвіл на подачу питної води в Нікополі 31 грудня 2007 року та оцінити діяльність Головного державного санітарний лікар міста, який не припинив водопостачання.

Голова Спілки «Громадянський Дозор»,
депутат Нікопольської міської ради
Бабінін Ю. Д.

Голова Нижньодніпровської громадської басейнової ради
Українського екологічного руху «Хортицький Форум»

Сандул В. А.

3 січня 2008 року.